вторник, 5 июля 2016 г.

СЛІДИ

        Якось одному чоловікові приснився сон, начебто йде він піщаним берегом, а поряд із ним – Господь. І став чоловік згадувати події свого життя. Згадував радісні – і зауважував на піску два ланцюжки слідів, свої і Господа. Пригадував лиха – і бачив лише один. Засумував після цього чоловік і почав питати Господа: 
- Чи не Ти говорив мені: якщо піду дорогою Твоєю, Ти не покинеш мене? Чому ж у найважчі моменти мого життя лише один ланцюжок слідів тягнеться по піску? Чому Ти покидав мене, коли я найбільше потребував Тебе?

         Господь відповів:
- Я люблю тебе і ніколи тебе не покидав. Просто у час біди та випробувань я ніс тебе на руках.
         
                 Цей блог існує для того, щоб допомагати людям у прийнятті важливих рішень, у важкі моменти їхнього життя, коли не можеш підібрати потрібних слів, коли не знаєш, як запевнити у своїй правоті, коли здається, що ти зайшов у глухий кут або стоїш на роздоріжжі. У такі моменти варто звернутися до мудрих. А хто мудріший за давні притчі, випробовані не одним поколінням тих, кого ми почесно називаємо Предками.
             
 Сподіваюся, на цих сторінках ви знайдете відповідь на своє запитання, чи хоча б розраду і підтримку мудрим добрим словом.
З повагою Світлана